27 серпня 1941 р. 213-а дивізія безпеки
-УП-
(...)
1. Політична ситуація.
а) Волинь.
Після введення у дію дивізії на Волині політична ситуація зазнала змін. Спочатку українське населення Волині вітало німецький вермахт як визволителів від радянського панування. Польська частина населення також виявила свою готовність до співпраці... Після того, як українці почали організовуватись у комітети взаємодопомоги й встановлювати службу порядку, в їхніх рядах поступово почав зростати вияв політичної волі. (...) Зокрема, у таких містах, як Луцьк, Рівне, Ковель, Дубно та Остріг усе сильніше проявляється прагнення до незалежності і до звільнення від німецького впливу. (...) Стремління до самостійної України стає щораз більше виразним. Ці прагнення знаходять звичайно головну підтримку серед інтелігенції міст. (...) (Стор.525).

Берлін, 9 вересня 1941 р. Секретна справа Райху!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
1.. Політичний огляд. (...) Загальна атмосфера
(...) Пінськ: Неспокій у південній частині району, спровокований пропагандою українців із Волині за незалежність...
На Волині посилення пропаганди за незалежність України, особливо групою Бандери...
Етнічні групи
Українці: ...Перехоплено дві українські листівки... Зростаюча активність пропаганди організацією Бандери на Волині і в Галичині. (Стор. 528).

Берлін, 10 вересня 1941 р. Секретна справа Райху!
Начальник поліції безпеки і СД
(...) II. Донесення айнзацгруп і айнзацкоманд.
Етнічні групи
Українці: ...Пожвавлення пропаганди за Бандеру. Збір підписів, щоб добитися дозволу для Бандери повернутися у свою країну. Постійне поширення старих листівок про уряд Стецька й демонстрації за незалежність. Також поширення негативної відповіді Бандери на вимогу професора Коха (міністерство Розенберга) розпустили уряд Я- Стецька. Збір фонду боротьби для ОУН; продаж марок із датою проголошення незалежності (30.06.1941). (...)
(Стор. 529).

Берлін, 14 листопада 1941 р. Секретна справа Райху!
Начальник поліції безпеки і СД (...)
Айнзацгрупа.
Місце дислокації: Київ. (...)
Ситуація і настрої на Волині.
1. Політична ситуація.
(...) 2. Бандера та інші українські політичні течії. Серед українських політичних течій (на Волині) ОУН Бандери розгортає, як завжди, найбільшу діяльність. Виглядає, що міліція Рівненської області перебуває під сильним впливом цього руху. Симптоми звичні: вони діють самочинно з хвилиною, коли розпорядження німецьких інстанцій не відповідають інтересам ОУН; в окремих випадках вони йду і на свідомий саботаж німецьких заходів. Серед українських політичних течій слід згадати також Групу ОУН Мельника, яка має ті самі цілі, що і група Бандери, а саме створення суверенної і незалежної України, але вони виражені в менш грубій формі. Через брак ініціативи, характерний для цієї течії в ОУН, її існування у даний момент не становить гострої небезпеки.
УНР під керівництвом Лівицького досить активна, але знайшла підтримку лише серед кількох колишніх офіцерів і вояків армії Петлюри, а також частково серед духовенства (православного). Якщо незначні кола офіцерів можна вважати другорядним, то симпатії серед духовенства заслуговують на увагу. Населення ставиться байдуже до цієї організації.
Скоропадський має певну популярність у людей похилого віку і серед місцевої інтелігенції. Оскільки він викликає лише невелику симпатію серед молоді, то виглядає, що його політична течія приречена зникнути зі смертю старшого покоління.
Як підсумок можна сказати про українські політичні течії на Волині, що серйозну загрозу становить тільки ОУН Бандери.
Течія Мельника могла б стати колись небезпечною, якщо нею занадто знехтувати в боротьбі з течією Бандери. Що стосується інших партій, то їм можна було б непомітно сприяти, оскільки, не маючи перспектив, що призвели б до тривалого успіху, вони є основним елементом розколу політичної думки серед українців. (...)
V. Настрої населення.
Після того, як при вході німецьких військ населення під враженням, що його звільнено від кривавого більшовицького терору, було сповнене надій, тепер, з огляду на обставини, описані вище, відзначається поганий настрій з його боку. Хоча більшовицька пропаганда досі не має успіху серед широких верств населення, однак вербувальна діяльність українських політичних партій зовсім не сприяє посиленню довіри до німецької адміністрації. Це особливо стосується пропаганди Бандери, але також і Мельника. Виглядає, що ще не вдалося правильно встановити в німецькій адміністрації понадпартійну владу, яка дбала б про добробут українців. (...)
(Стор.540 — 541).

Місце постою, 25 листопада 1941 р.
Айнзацкоманда Ц/5 Поліції Безпеки і СД
П. Н. в щоденнику Команди: 12432/41
До Зовнішніх постів:
Київ
Дніпропетровськ
Миколаїв
Рівне
Житомир
Вінниця
Справа: ОУН (Рух Бандери).
Незаперечне встановлено, що рух Бандери готує повстання у Райхкомісаріаті (Україна), мета якого — створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ґрунтовного допиту таємно знищені як грабіжники.
Протоколи допитів мають бути переслані айнзацкоманді Ц/5.
Цей лист має бути знищений командофюрером негайно після прочитання. ХІ/014 — (№ 7) підпис (нечіткий)
СС-оберштурмбанфюрер.
(Стор. 545).

Берлін, 16 січня 1942 р. Секретна справа Райху!
Начальник поліції безпеки і СД. (...)
ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН
Айнзацкоманда 5 звернула особливу увагу на нелегальну діяльність прихильників Бандери. Допити багатьох українців, звільнених зі школи міліції, виявили стосовно революційних планів ОУН новий матеріал і підтвердили істинність попередніх констатацій.
Що стосується школи міліції у Клевані, то вдалося дізнатися:
Начальником школи є так званий Остап, або чоловік, відомий як інструктор цієї школи під ім'ям Славко. Остап знає зв'язкових у Києві і прекрасно знає про місця, поінформований про паролі. Він має знати, де схована зброя, так само, як і про друковані листівки, заховані у Клевані або в Рівному. Василь Щербак, інструктор школи міліції у Клевані, арештований у Києві, видав імена тринадцяти прихильників Бандери, в яких мала б бути зброя.
На підставі однозгідних зізнань арештованих людей Бандери, точна дата початку запланованої революції не була названа. Сигнал до повстання буде відданий Бандерою, на звільнення якого сподівається ОУН. Склади зброї походять із знайдених військових таборів, або це зброя, знайдена у вбитих солдатів Червоної армії. Передбачаючи майбутні дії, ОУН приділила однакову увагу як залишеним совєтами складам зброї, так і банкам. Гроші банків призначені не тільки для фінансування ОУН, але також для оплати витрат активістам, які мають працювати із закордоном або за кордоном. Тим і пояснюється факт, що люди Бандери далі безнастанно намагаються прибувати на місця разом із воюючими військами або зразу після них.
Арештовані люди Бандери стверджують, що під час вибуху повстання заплановано перевести підривання мостів... (...)
(Стор. 552—553).

Берлін, 30 березня 1942 р. Секретна справа Райху!
Начальник поліції безпеки і СД.
У Рівному начальник Сіпо і СД конфіскував № 32/51 газети «Волинь» за 22 березня 1942 р. через статтю одного з прихильників Мельника Самчука, зміст якої був ворожий щодо німців. 21 тисяча примірників цього номера були знищені.
В Острозі мер, його заступник і 5 інших осіб були арештовані за те, що дозволили в міській друкарні нелегальне виготовлення листівок, які містили «10 наказів руху Бандери». (...)
(Стор. 558).

Берлін, 10 квітня 1942 р. Секретна справа Райху!
Начальник поліції безпеки і СД. (...)
Айнзацгрупа Ц. Місце дислокації: Київ,
СИТУАЦІЯ І НАСТРОЇ НА УКРАЇНІ
Ситуація і настрої на Західній Україні. ...На Західній Україні (Волинь, Поділля)..-, серед різних етнічних груп, треба уважати український націоналізм найсильнішою політичною течією. Рух Бандери, найбільш активний і найважливіший з усіх націоналістичних груп, став організацією переважно антинімецькою і нелегальною. (...)
РУХИ ОПОРУ
(...)
Шовіністичні українські групи
Група Бандери, ядро якої спочатку було сформовано з молодої інтелігенції Західної України (студенти Львова), мала підтримку серед молоді, особливо в окрузі Волинь— Поділля. Нелегальна діяльність почалася тут з організації підпільних курсів у школі міліції у Клевані. Молоді українці проходили тут таємну підготовку політичного і військового характеру стосовно їхніх обов'язків як членів націоналістичної «революційної армії». Пропаганда повинна була проводитись безпосередньо серед сільського населення. У ході широкої облави було арештовано ще 10 членів організації Бандери. (...)
(Стор. 558—559).

Uahistory.kiev.ua

Попередня

Зміст

Наступна