Берлін, II вересня 1942 р.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД. Штаб команди.

(...)
А. противник і виконавчі питання.
(...)
Український рух опору.
а) Рух Бандери.
У Новохресті (Ной-Кройц), недалеко від Рівного, в одного українця на ім'я Петро Мискевич, званого Бурячук. було знайдено газети з антинімецькими статтями. Є підозра, що Мискевич, який утік, належить до руху Бандери.
Українська пропагандистська діяльність
(...) У Володимирці було поширено дві листівки із зверненням до молоді. Там можна прочитати таке:
«Гітлеризм стоїть перед близькою смертю. Тому він хоче захистити свої території за лінією фронту і підтримати там свою роботу. Він хоче послати нас, молодих, туди, де англійські бомби заповідають руїну. Гітлеризму потрібна наша робоча сила, щоб розчищати ці руїни. Якщо ви поїдете, то не сподівайтесь, що зможете повернутись до своїх батьків. А якщо ви повернетесь, то це буде тільки тоді, коли ви будете хворі чи скалічені. Не покидайте ніколи свого села! Не схиляйтесь перед примусом! Геть примус із нашої Батьківщини!»
У Сарнах, у ході акції проти руху Бандери, у муфті однієї жінки з керівництва було знайдено різні накази провідника ОУН області, а також текст стосовно війни партизанів.
В одному з цих наказів сказано:
«Організаційна робота повинна бути посилена по всій області. До мережі треба вводити кожне село, кожну фабрику, кожну адміністрацію... Скрізь треба створити вишкільні групи.... Треба організувати також військові вишколи. (...)
В іншій Інструкції можна прочитати таке: «Всі наші друзі і члени ОУН повинні бути насторожі, бо треба очікувати масових арештів. Ніхто не повинен дати себе заарештувати, навпаки, треба спробувати втекти. Арештовані люди ніколи не повинні визнавати, що вони належать до ОУН. Ніхто не повинен співробітничати з гестапо; це є ворожа робота, спрямована проти України. Українсько-німецькі маніфестації повинні бути бойкотовані. Всяке співробітництво з окупантами розцінюватиметься як національна зрада, яка каратиметься смертю. Ми повинні здобути Ук-раїнську державу!» (...) Текст із заголовком «Партизанська війна» пояснює таке:
«Партизанська війна - це війна, що ведеться малими відділами на окупованій ворогом території і має на меті якнайбільше ворогу пошкодити. Для поневоленого народу - це початок народного повстанця. Завдання партизанів - руйнувати залізничні колії, робити непридатними телефонні комунікації, а також здійснювати несподівані напади на розквартировані війська та відділи ворога.
Добре організована партизанська війна, що підтримується населенням, має значні переваги. Можна спричинити серйозні шкоди ворогу мінімальними засобами і силами. Така мала війна примушує ворога до постійної обережності й робить його нервовим. Вона змушує ворога розділити свої сили, а також допоможе підняти моральний дух поневоленого народу. (...)
Всі атаки треба провадити енергійно. Противник мусить мати враження, що він на ворожій території. Влаштування засідок - найкращий спосіб, який можна застосувати проти рухомих цілей». (...)
(Стор. 575-578).

Берлін. 18 вересня 1942 р.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...) (...)
А. Противник і виконавчі питання.
(...)
Рух Бандери
Групу Бандери завжди треба розглядати як найбільш радикальний, український незалежницький рух. Тоді як у перші місяці ця група мала вплив своєю пропагандою спочатку на Західній і Центральній Україні, то поступово ця робота поширилась на решту території України. Саме рух Бандери найбільш проявляє ворожнечу до німців. Він неодноразово наполягав, що необхідно викинути німців геть. (...)
23-24 серпня і 942 р. недалеко від Шанкова Рівненської області було знайдено кілька листівок із заголовком: «Звернення до українських націоналістів з нагоди першої річниці проголошення незалежної Української держави у Львові 30 червня 1941 року». У листівці, зокрема, говориться: (...) «...Ми ніколи не розміняємо нашу свободу на шмат хліба іноземного загарбника, на «нову вищу культуру» чи на антилюдську ідею. Ми бажаємо мати свою власну культуру, свій власний хліб, ми хочемо бути вільними і щасливими... Що б не відбувалося на Україні, які б орди не переходили через нашу землю, якими б не були ідеї та теорії, що намагатимуться нам нав'язати чужоземні загарбники, український народ ніколи не зіб'ється зі свого праведного шляху. Ще не вмерла Україна!»
Рух Мельника
Як і група Бандери, рух Мельника активізував свою діяльність у Райхскомісаріаті Україна. Але порівняно з прихильниками Бандери члени групи Мельника поводяться більш обережно. Рухові Мельника вдалося залучити до своїх дій українські церковні кола. (...)
(Стор. 578-579).

Берлін, 23 жовтня 1942 р. Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Противник і виконавчі питання.
(...)
Український рух опору.
Останнім часом рух Бандери все більше переходить до методів активної боротьби. Ще у травні було встановлено, що рух Бандери серйозно зайнявся створенням банд, зокрема в західній частині України. У липні 1942 року рух такої банди спостерігався у районі Кам'янця-Подільського; у ній були прихильники групи Бандери і більшовицькі елементи.
Інша, більш значна банда була недавно локалізована в районі Сарн; нею керує активіст Бандери Боровець. Дальше встановлено, що рух Бандери переходить до військового вишколу своїх членів і їх час від часу згромаджує для воєнних польових занять, які відбуваються у рамках діяльності національних банд. Щодо більшовицьких банд утримується прихильний авторитет. Заяви про боротьбу з більшовизмом усе більше і більше зникають у пропаганді, яка тепер скерована майже лише проти німецьких властей, а точніше проти німецьких окупантів. Таке ставлення руху Бандери в основному збігається з думкою його керівництва, яке після зближення Англії та Америки з Радянським Союзом вважає необхідним зближення між націоналістичним українським рухом і більшовиками. Такий поворот показує, що рух Бандери зайняв цілком ясну позицію проти Німеччини, що він вирішив добиватися силою і всіма засобами, враховуючи збройну боротьбу, незалежності України. Крім того, рух Бандери, як і раніше, продовжує інтенсивно провадити набір серед місцевого населення і намагається розбудувати свою організацію на якомога ширшій базі. Рух Бандери сприяє підготовці жінок та молоді, а також проникненню в економіку з допомогою створення спеціальних референтів біля кожного опорного пункту. Одночасно прихильники Бандери намагаються проникнути у всі неполітичні, культурні, наукові організації і надати їм націоналістичного спрямування. Особливу увагу рух Бандери приділив Українському культурному товариству «Просвіта»,
Група Мельника останнім часом також стала активнішою. Її пропаганда стала жвавішою і частково перевершує пропаганду руху Бандери. (...)
(Стор. 584-585).

Головний штаб, 29 жовтня 1942 р.
Секретно!
Відомості про ворога
Звіт від половини серпня до половини жовтня № 21. 1. Банди.
І Українські націоналісти.
За повідомленням головнокомандуючого вермахту на Україні за 16 жовтня 1942 р. українські націоналісти вперше зібралися у районі Сарн у більшу банду і постійно отримують наплив. (...) (Стор. 585).
ІЗ СЕКРЕТНОЇ НІМЕЦЬКОЇ ІНСТРУКЦІЇ СТОСОВНО УКРАЇНИ.
Листопад 1942 р.
1. Наші вороги: комуністи, прихильники Бандери, партизани. Потенційно найнебезпечніші бандерівці. За всяку ціну знищити.
2. Школи тільки 4- класові. На другий рік (1943) закрити.
3. «Просвіти» обсервувати. Там діють Б (бандерівці).
4. Відібрати культурно-освітні установи, театри, кіна.
5. Якнайменше наукових інституцій типу лабораторій і т. ін. Тільки такі, що необхідні для війська.
6. Церкви не допустити до згоди.
7. Не поборювати сухот, тифу. Закрити лікарні для населення. Здержати продукцію дальших місцевих лікарів.
8. Суди лише німецькі. Кожний німець - суддя. Для населення суди передбачені на 10 літ.
9. Хуліганство каральне тільки тоді, коли шкодить німцям.
10. Ширити аморальність - не карати за аборти.
11. Все, що має хребет, зламати...
12. Партизанів і націоналістів не допускати до згоди.
13. Контроль поїздів.
14. Сексоти в заводах, цехах, церквах, підприємствах, установах і т. ін. Слідкувати за ворогами Німеччини. Попи на послуги.
15. Не говорити німцям із населенням.
16. Не говорити про непорозуміння у партії.
(Стор. 587).

Берлін, 4 грудня 1942 р. Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Противник і виконавчі питання.
(...)
Діяльність банд.
(...) На Україні діяльність банд не зменшилась. Тільки в секторі команди (СД) Рівного і Житомира, за останні вісім днів було зареєстровано 150 бандитських нападів, передовсім захоплення продовольства для банд. Але ще дуже часті вибухи і сходи поїздів з рейок.
Наочний образ про наслідки поборювання банд дають дотеперішні результати акції, заготівлі зерна в секторі командира Рівного. Загалом у секторі, навіть у районах, заповнених улітку бандитами, можна було перевести акцію на 80 до 100%. Зате райони Пінська, Костополя і Сарн стоять далеко позаду в заготівлі через сильну активність банд: Пінськ 28%, Костопіль 32-35%, Сарни - 25-30%.
У секторі команданта СП і СД Рівного у звітний період сталося 100 нападів бандитів, переважно для захоплення продовольства для банд. Майже повністю зруйновані чотири державних господарства, багато мерій, молочарень. Пограбовано багато соток центнерів збіжжя і велику кількість худоби.
У ході дій проти банд вбито 594 бандитів, заміновано або зруйновано 2 земляних бункери і 13 таборів. (...)
(Стор. 594).

Берлін. II грудня 1942 р. Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.

(...)
5. Противник і виконавчі питання.
(...)
Україна
На всій Північній Волині активність банд анітрохи не зменшується. Кожен день відбуваються напади на державні господарства, мерії, будинки лісників, а також вибухи на залізничних шляхах. (...)
Український рух опору.
У районі Рівного арештовано тринадцять осіб за пропаганду на користь організації Бандери.
(Стор. 595-596). 114
УРИВОК ІЗ ДОНЕСЕНЬ З ОКУПОВАЙИХ ТЕРИТОРІЙ СХОДУ №35
Берлін, 23 грудня 1942 р. Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД. (...)
Л. Противник і виконавчі питання. (...)
Український рух опору
У секторі командира Рівного знову помічено, що бандити пустили в обіг білети карбованця з двома різними печатками. На одній написано: «Слава Україні, героям .слава», на іншій «Слава Бандері!» (...)
(Стор. 598).

Uahistory.kiev.ua

Попередня

Зміст

Наступна